1.
«Єсть на світі доля,
А хто її знає?
Єсть на світі воля,
А хто її має?
Єсть люди на світі
–
Сріблом-злотом
сяють,
Здається, панують,
А долі не знають, -
Ні долі, ні волі!» («Катерина»)
2.
«Невесело на світі жить,
Коли нема кого любить» («Княжна»)
3.
«Один у другого питаєм:
Нащо нас мати
привела?
Чи для добра? Чи то
для зла?
Нащо живем? Чого
бажаєм?
І, не дознавшись,
умираєм,
А покидаємо
діла...»
(Орська кріпость)
4.
«Дурні та гордії ми люди
На всіх шляхах, по
всій усюді,
А хвалимось, що
ось-то ми
І над землею, і
водою,
І од палат та до
тюрми
Усе царі, а над
собою
Аж деспоти – такі
царі,
І на престолі, і в
неволі» (Кос- Арал. 1849)
5.
«І день іде, і ніч іде.
І голову схопивши в руки,
Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?»
6.
«В ком веры нет – надежды
нет!
Надежда – бог, а вера –
свет» («Тризна»)
7.
«Недоля не бачить, з ким їй жартувати,
А люди хоч бачать,
та людям не жаль» («Катерина»)
8.
«Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Бо хто матір забуває,
Того бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають»
(«І мертвим і
живим, і ненародженим землякам моїм в Україні і не на Украйні
1.
моє дружнє посланіє»)
9.
«Свою Україну
любіть,
Любіть її… Во время люте,
В останню тяжкую минуту
За неї господа моліть»
(30равня 1847 в
казематі. – Москва. 1858 березня 18)
10.
«Думи мої, думи мої,
Ви мої єдині,
Не кидайте хоч ви мене
При лихій годині»
(Орська кріпость,
1847)
11.
«Ну що б, здавалося,
слова…
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує!...» (Кос-Арал. 1848)
12.
«У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим»
13.
Душе с
прекрасным назначеньем
Должно любить, терпеть, страдать;
И дар господний, вдохновенье,
Должно слезами проливать («Тризна»)
14.
Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля.
І неситий не виоре
На дні моря поле. («Кавказ»)
15.
Ми не лукавили з тобою,
Ми просто йшли; у нас нема
Зерна неправди за собою. («Доля»)
16.
Минають дні, минає літо,
А Україна, знай
горить («Гайдамаки»)
17.
І на оновленій землі
Врага не буде,
супостата,
А буде син, і буде
мати,
І будуть люди на
землі. («І
Архімед, І Галілей»)
18.
Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати
доброго добра.
19.
Раз
добром налите серце вік не прохолоне.
20.
Доборолась Україна
До самого краю.
Гірше ляха свої діти
Її розпинають...
21.
Добре жить
Тому, чия душа і дума
Добро навчилася любить!
22.
Поки живе
надія в хаті,
Нехай живе, не виганяй
23.
Якби
ви вчились так, як треба,
То й мудрість би була своя.
24.
І оживе
добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечерній
Тихо засіяє…
Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю!
25.
Страшно
впасти у кайдани,
Умирать в неволі,
А ще гірше – спати, спати
І спати на волі,
26.
А всім
нам вкупі на землі
Єдиномисліє подай
І братолюбіє пошли.
Комментариев нет:
Отправить комментарий